Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після
смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої
політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з
картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх
робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.
Основні поняття: «Руїна»,
«Гадяцький договір», «Конотопська битва».
Обладнання:
карта «Українські землі наприкінці
50–70-х рр. ХVІІ ст.», портрет І. Виговського, картки з документами та ілюстраціями.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після
цього уроку учні зможуть:
•
характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;
•
визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана
Виговського;
•
пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та
укладення Гадяцького трактату;
•
визначати хронологічну послідовність основних подій;
•
розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні
історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати
характеристику історичним діячам.
Хід уроку
І. Підготовчий етап ( до 5 хв.)
1 Організація початку уроку
2 Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда можна
метод «Мікрофон »
Діти , давайте ми з вами пригадаємо про що ми говорили на
попередньому уроці.
1.
Пригадайте основні військово-політичні події Національно-визвольної війни під
проводом Б. Хмельницького.
2. Дайте
характеристику основних положень українсько-московського договору 1654 р. та
його значення для України.
3. Як
поставилися до укладення цього договору різні верстви населення України?
4.
Охарактеризуйте основні результати Національно-визвольної війни у 1648–1657 рр.
5. Для
назви Національно-визвольної війни відомий український історик О. Д. Бойко
вживає термін Українська національна революція.
Чи згодні
ви з цим? Чому?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е
л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті Б.
Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими факторами:
1.
Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.
2. Зазнала
невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.
3. У ході
війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.
4.
Посилилося соціальне напруження в суспільстві.
5.
Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було
коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася
за рахунок прибутків з оренди.
6. На
Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні.
Вони домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі
володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.
7. На
новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті
Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в
українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення
українських земель та об’єднання їх в одній державі.
ІІІ . Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та
навичок. (35 хв)
1.
Оголошення
теми; повідомлення завдань і очікуваних
результатів.
Дорогі
діти ми з вами продовжуємо вивчати тему, і сьогодні ми перегорнемо ще одну
сторінку нашої історії. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з діяльністю гетьмана Івана Виговського……
На попередньому уроці ви мали завдання
підготувати повідомлення про цю постать.
Тож прослухаємо їх
2.
Сприйняття й
осмислення учнями навчального матеріалу
а)
виступ дітей з повідомленням про І.Виговського.
Історична
довідка
Іван
Виговський
• Походив
зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив
у державних установах.
• У роки
Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним
писарем Війська Запорозького.
• По
смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім
домігся одержання гетьманської булави.
• Проводив
антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а
також російські війська під Конотопом у 1659 р.
• Уклав у
Гадячі угоду з Річчю Посполитою.
• У жовтні
1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву
Юрію Хмельницькому.
• Після
цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був
заарештований і розстріляний.
б) Робота
з підручником робота в групах
Завдання
Зараз ми з
вами обєднаємось в три групи. Кожна
группа отримає своє завдання, а далі ми будемо над ними працювати.
1-а група.
Визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики І. Виговського.
2-а група.
Приймаючи булаву, Виговський у своїй промові сказав:
«Ця булава
буде доброму на ласку, а злому на кару. Якщо мене гетьманом обрали, попускати я
нікому у війську не буду, тому що Військо Запорозьке не може бути без страху».
Прокоментуйте це висловлювання.
3-я група.
На заяву московського посла, що Україна — це «гілка, відламана від природного
кореня Великоросії», Іван Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде
Великоросією, а Україна — Україною».
Якого
ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський.
Яку
позицію він посів у відносинах з Росією?
в) Розповідь
учителя (розповідь супроводжується демонстрацією карти). ( Гадяцький
договір)
Наприкінці 1657 р. проти політики Виговського виступила
частина козаків. Керівники цього повстання — полтавський полковник Мартин
Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш вели переговори з Москвою,
звинувачуючи Виговського у зраді та у зносинах з Польщею, а самі претендували
на гетьманську булаву. Зібравши 20-тисячне військо, Виговський переміг
повстанців у травні 1658 р. під Полтавою. Вперше в історії татари, з якими
Виговський уклав договір, були використані у боротьбі не із зовнішніми
ворогами, а для боротьби з повсталим народом та опозицією. У цьому
братовбивчому бою загинуло майже 50 тисяч українців.
Водночас він виношував ідею об’єднання України з Польщею
на федеративних засадах.
У вересні
1658 р. під Гадячем була зібрана козацька рада, на яку прибули також польські
комісари на чолі з Казимиром Бєнєвським. Гадяцька рада ухвалила
польсько-український договір.
Робота
з документом у групах
Питання
про зміст Гадяцького договору учні вивчають, працюючи з документом. Текст
документа опрацьовується всім класом. А потім учні поділяються на три групи
(можна по рядах), і кожна з груп виконує своє завдання.
Документ 3. Із
«Гадяцького трактату», укладеного між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким
(6 вересня 1658 року)
«1. Релігія
грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби
зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по
всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право
свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і
поправляння старих... А унія, що викликала досі змішання в Речі Посполитій,
касується...
2. Вся Річ
Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і
належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто
ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях
своїх і при свободах своїх згідно з законами...
3. Війська
Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із
стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх
цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки,
підтверджуються всякою повагою.
4. Гетьман
військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим
сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті
його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського,
Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них
король надасть гетьманство...
5. Гетьмани з
Військом Запорозьким, відступивши від усяких за граничних протекторатів, більше
до них приставати не мають... Посольств від за граничних гетьман не має права
приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля...
6. Король і Річ
Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і
підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського». (Баханов К. О.
Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С.
129–130)
Завдання
1-а група. Чи
правильне твердження, що Гадяцька угода передбачала перебудову Речі Посполитої
на федерацію трьох держав: Польщі, Великого князівства Литовського та України.
Обґрунтуйте свою думку.
2-а група.
Прочитайте висловлювання істориків щодо Гадяцької угоду. Чи поділяєте ви думку
когось із цих істориків, а чи маєте свою? Відповідь обґрунтуйте.
1. Микола
Костомаров вважав, що ідея Гадяцької угоди «пускала панувати на Україну
шляхетський лад, ненависний для черні».
2. Орест
Левицький писав, що цей трактат підносився над рівнем свідомості козаччини,
тому не був для неї зрозумілий.
3. Михайло
Грушевський дотримувався думки, що цією угодою «Польща замулювала очі
українському народові, щоб він примирився з новим поворотом під панську
кормигу».
4. Історик
В’ячеслав Заїкин вбачав певну користь у цій угоді, бо «при нових умовах
українські суспільні стани не зливалися із суспільними станами
польсько-литовськими, зберігалася загальнокрайова влада гетьмана (який
залишався таким чином главою країни, а не самого війська), зберігалася окрема
українська державність».
3-я група. Як ви
вважаєте, чи здобула ідея Гадяцької угоди загальної підтримки в Україні? Чому?
У ч и т е
л ь Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин. У
квітні 1559 р. російське військо на чолі з князем Трубецьким рушило на Україну
і взяло в облогу місто Конотоп.
Робота
з текстом підручника.
Діти мовчки читають текст
підручника, роблять висновок.
Запитання
до тексту
·
Опишіть причини
українсько – московської війни 1658 – 1659рр.
·
Назвіть і покажіть
на карті, де проходили основні події обопільного протистояння.Де розташоване
місто, під яким відбулася вирішальна битва цієї війни?
·
Які наслідки
московсько – української війни для подальшого державотворення у Війську
Запорізькому.
·
Чому, незважаючи на
перемогу під Конотопом, Виговський не зміг відвернути спалаху громадянської
війни і втримати гетьманську булаву?
ІV. Заключний етап (5 хв)
Узагальнюючі
запитання
1.
Козацький літописець зазначав, що в період гетьманування Виговського
розгортається «...великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролить, що спалював
людське добро і знищував усе під корінь». Що він мав на увазі?
2. Ряд
істориків вважають , що з початком гетьманування Виговського в Україні настає
новий період — Руїни. Чи поділяєте ви цю думку? Дайте визначення цьому
термінові.
V. Домашнє завдання
1.
Опрацювати параграф 23 підручника,
знайти відповіді на запитання та завдання до нього
2. Дати
характеристику Івану Виговському як історичному діячеві (за вже відомим вам
планом).
Немає коментарів:
Дописати коментар